головна :: статті :: макроекономіка :: підручники :: пошук :: вхід

Підходи до класифікації ризиків, що характерні для сучасних промислових підприємств

Аберніхіна І.Г.

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

Ризик є безперечним чинником в діяльності підприємств. Найбільш загальним визначенням ризику є ризик як ймовірність втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоотримання доходів або появу додаткових витрат.

У економічній літературі, присвяченій проблемі ризиків, немає стрункої системи класифікації. Складність даного питання полягає в тому, що різноманіття ризиків дуже велике — від пожеж і стихійних лих до міжнаціональних конфліктів і змін в законодавстві [1].

У ринковій системі будь-яка діяльність є ризикованою, оскільки вона здійснюється в умовах невизначеності. Проте керівник може частково перекласти ризик на інші суб’єкти економіки. Можна, наприклад, забезпечити себе, здійснивши певні витрати у вигляді страхових внесків. Таким чином, деякі види ризиків, такі як ризик загибелі майна, пожежі, аварії, нещасного випадку з працівниками, керівник може застрахувати. Саме ці ризики складають найбільшу групу. Страховий ризик – імовірнісна подія на випадок настання якої проводиться страхування. Залежно від джерела небезпеки слід розділити страхові ризики на дві групи: ризики, пов’язані з проявом стихійних сил природи та ризики, пов’язані з цілеспрямованими діями людини в процесі виробництва і привласнення матеріальних благ. Проте існує група ризиків, які не приймаються на страхування страховими компанії, але слід відзначити, що саме взяття на себе таких ризиків є потенційним джерелом прибутку.

Оскільки ризик виникає при будь-яких видах діяльності, пов’язаних з виробництвом продукції, товарів і послуг, їх реалізацією, товарно-грошовими відносинами, фінансовими операціями, взаєминами людей, здійсненням соціально-економічних і науково-технічних проектів, зв’язками з природним середовищем, найбільш правильним буде виділити наступні види ризиків:

-    політичний;

-    економічний;

-    виробничо-технічний;

-    інформаційний;

-    соціальний;

-    екологічний.

Для підприємств важливими є також такі дві великі групи ризиків як систематичний та специфічний. Систематичний ризик, характерний для всієї економічної системи або окремого ринку, не піддається диверсифікації. Даний тип ризиків визначається чинниками, що впливають на всі галузі і підприємства: можливими політичними змінами в країні і світі, рівнем інфляції, економічними коливаннями. Несистематичний ризик пов’язаний із специфікою підприємства, проблемами галузі, в якій воно діє, може бути виключений за допомогою диверсифікації. Для керівника найбільш складною є оцінка ризиків, що не піддаються диверсифікації, оскільки дуже складно передбачити можливість виникнення даного типу ризиків і його наслідків.

Враховуючи, що для ризиків джерелами виникнення є безпосередньо господарська діяльність, дії самого керівника і особливий вид знань – інформація, пропонується розрізняти наступні види ризиків:

-         господарський ризик;

-         ризик, залежний від особи керівника;

-         ризик, пов’язаний з недоліком інформації.

Останній тип ризиків найбільш важливий в сучасних умовах господарювання. Недостатність інформації про партнерів (замовників і постачальників), про їх діловий імідж і фінансовий стан, неповна інформація про конкурентів при виході на новий ринок може стати джерелом втрат.

Завдання керівника — ризикувати обачливо, не переходячи ту грань, за якою можливе банкрутство, слід погодитися з Б. Райзбергом, який виділяє допустимий, критичний і катастрофічний типи ризиків [2]. Допустимий ризик – це загроза повної втрати прибутку від того або іншого проекту або від діяльності в цілому. В даному випадку втрати можливі, але розмір їх менше очікуваного прибутку. Критичний ризик характеризується можливістю не тільки втрати прибутку, але і недоотриманням передбачуваної виручки. В цьому випадку підприємство зазнає збитки в сумі всіх витрат, тобто даний ризик характеризується небезпекою втрат, які перевищують очікуваний прибуток і можуть привести до невідшкодованої втрати всіх засобів, вкладених в даний проект. Катастрофічний ризик, як правило, призводить до банкрутства підприємства. Виходячи з цього за ступенем ризику можуть бути виділені виправданий (правомірний) і невиправданий (неправомірний) ризики. Остання класифікація ризиків щодо сфери прояву має велике значення для дослідження ризиків на підприємствах.

В сучасних умовах серед всіх видів ризиків найбільше значення для промислових підприємств набувають економічні ризики.

Таким чином, формування страхового захисту для підвищення ефективності і стабільності діяльності підприємств є об’єктивною необхідністю. Для цього певний інтерес представляє дослідження ринку страхових послуг та оцінка існуючого страхового захисту від ризиків на промислових підприємствах.

Література:

1. Альгин А.П. Грани экономического риска. – М.: Знание. – 1991. – 64 с.

2. Райзберг Б.А. Предпринимательство и риск. – М.: Знание. – 1992. – 35 с.

Теґи: , ,


Залишити коментар

Ви повинні ввійти, щоб залишити коментар.