головна :: статті :: макроекономіка :: підручники :: пошук :: вхід

Класифікація витрат за економічними елементами та статтями калькуляції

Кравчук Т.В.

                                       Європейський університет

Класифікація відіграє важливу роль в процесі формування витрат виробництва, що визнає багато авторів такі як, Б.І.Валуєв, Л.П. Горлова , В.В. Муравська та  визначають іі важливість трактуючи такими словами: «Класифікація виробничих витрат дає можливість отримати сукупність об’єктивно існуючих угрупувань, що розкривають внутрішню структуру процесу формування сукупних витрат. Вона дозволяє таким чином, створити теоретичну економічну модель системи витрат виробництваю».  [ 2 , с. 201]

Аналіз літератури показує що кожен автор наводить класифікацію витрат в такому розрізі, щоб вона дозволяла найкращим образом  розкрити задачі , які він намагається висвітлити в своїй роботі.

У вітчизняній економіці достатньо звернено уваго щодо цього питаня на теоретичному рівні. Однак на практиці довгі роки використовувалося угрупування витрат за економічними елементами та статтями калькуляції. Класифікація витрат по елементам і статтям калькуляції довгий час була обов’язкова для всіх господарюючих суб’єктів. В зв’язку з чим вони використовуються в вітчизняній практиці для аналізу та визначення собівартості окремих видів продукції., а також для фінансового результуту роботи підприємства вцілому. Між ними, як зазначають деякі автори існує «…тісний взаємозв’язок та взаємозалежність. Вони багато в чому доповнюють один одного». [ 1, с. 44 ]

Угрупування витрат по елементам являє собою поділ витрат в залежності від економічної однорідності по наступним елементам:

-  матеріальні витрати (сировина і матеріали, покупні комплектуючі, вироби і напівфабрикати, паиво, електроенергія);

- витрати а оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних засобів;

- інші витрати (знос нематеріальних активів, орендна плата, обов’язкові страхові платежі, відсотки по кредитах банку, податки, що включаються в собівартість продукції, відрахування на позабюджетні фонди та ін.)

Угрупування витрат по елементах необхідно для того, щоб вивчити матеріалоємність, енергоємність, трудомісткість, фондоємкість, і установити вплив технічного прогресу на структуру витрат. Якщо частка заробітної плати зменшується, а частка амортизації збільшується, то свідчить про підвищення технічного рівня підприємства, про ріст продуктивності праці. Питома вага зарплати скорочується й у тому випадку, якщо збільшується частка покупних комплектуючих виробів, напівфабрикатів, що свідчить про підвищення рівня кооперації і спеціалізації.

Угрупування витрат по призначенню, тобто по статтях калькуляції, вказує, куди, на яку мету й у яких розмірах витрачені ресурси. Вона необхідна для вирахування собівартості окремих видів виробів на виробництва.

Основні статті калькулції:

-  сировина та матеріали;

- купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;

-  паливо й енергія на технологічні цілі;

-  зворотні відходи;

-  основна і додаткова заробітна плата;

-  відрахування на соціальне страхування

-  витрати на утримання та експлуатацію;

-  загальновиробничі витрати;

-  втрати від браку;

-  попутна продукція;

-  інші виробничі витрати.

До наведеної вище типової номенклатури статей калькуляції підприємсства можуть вносити зміни з урахувванням особливостей техніки, технології та організації виробництва відповідної галузі і питомої ваги окремих видів витрат у собівартості продукції, а також об’єднувати кілька типових статей калькуляції в одну або виділяти з однієї типової статті кілька статей калькуляції.

Таким чином угрупування витрат по елементам і статтям калькуляції необхідна вітчизняним підприємствам для формування звітності  та визначення з діючим законодавством податків та зборів.

Необхідно зазначити, що  при воборі існуючих в теперішній час різних  підходів до класифікації витрат та здійснення процесу управління ними, підприємству необхідно враховувати свої внутрішні та зовнішні здібності. Особливо це актуально для підприємств, що знаходяться в умовах перехідної економіки.

 

Література :

1. Безруких П.С., Кашаев А.Н., Крмисарева И.П. Учет затрат и калькулирование в промышлености. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 223с.

2.  Контроль и система внутрипоизводственного хозрасчета / Б.И. Валуев, Л.П. Горлова, В.В.Муравская и др. – М.: Финансы ы статистика, 1998. – 239с.

3.  Плєшонкова Л.П. Виробнича собівартість і калькулювання промислової продукції // Баланс – 2001.- № 7 (спецвипуск).

4. Кремінь О. Реформування собівартості / Калькулювання в промисловості / Бухгалтерія – 2001. – № 20.

Теґи: , ,


Залишити коментар

Ви повинні ввійти, щоб залишити коментар.