головна :: статті :: макроекономіка :: підручники :: пошук :: вхід

Оптимальність системи менеджменту

Лозовський О.М.
Стороженко Ю.Г.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Оптимальність системи менеджменту характеризується рівнем застосування сучасних економіко-математичних методів для розробки управлінських рішень, обґрунтованістю співвідношення централізації і децентралізації менеджменту, керованістю підприємства та ін. [1, с. 322].
Керованість підприємства або структурного підрозділу показує рівень забезпечення заданої організаційної стійкості підприємства і своєчасність переведення його з одного кількісного (якісного) стану в інший, що відповідає поставленій меті.
Для оцінки ефективності системи менеджменту найчастіше використовують три групи показників [3, с. 450]:
1) загальні результативні показники виробничо-фінансової діяльності підприємства – валовий обсяг продукції в динаміці, вихід валової продукції з одиниці земельної площі і на одного середньорічного працівника, фондовіддача, маса прибутку і на 1 га сільськогосподарських угідь, і на одного працівника, рентабельність виробництва тощо;
2) показники продуктивності управлінської праці – виробництво валової продукції на одного управлінського працівника або на 1 людино-день, затрачений в менеджменті, вихід валової продукції на 1 грн. витрат на менеджмент, сума прибутку на 1 людино-день, затрачений в менеджменті тощо;
3) показники економічності апарату управління – питома вага персоналу управління в загальній чисельності працюючих і загальному фонді оплати праці, питома вага витрат на менеджмент в собівартості продукції тощо .
У процесі оцінки ефективності розраховують різноманітні показники (трудові, вартісні, інформаційні, технічні), які характеризують виробничу систему і систему менеджменту.
Оцінюючи ефективність заходів по удосконаленню організації управління виробництвом, слід врахувати, що фактичний ефект від такого удосконалення значно вище суми економії затрат на управління. Удосконалення системи управління веде не тільки до підвищення продуктивності праці управлінського персоналу, всіх працівників підприємства, а й до зростання виробітку, скорочення витрат від простоїв людей, техніки тощо.
Дуже відчутні соціальні наслідки удосконалення управління: підвищується загальна культура виробництва і управління, змінюється дисципліна праці, покращується психологічний клімат взаємостосунків і життєві умови, за яких людина повною мірою може розвивати свої здібності [2, с. 128].
Отже, ефективність окремих заходів щодо удосконалення менеджменту не можна розглядати лише через призму економічної вигоди. Слід враховувати не тільки оцінюючі економічні категорії, а й такі, як підвищення загальної культури управлінського персоналу, полегшення і покращання умов управлінської праці, попередження конфліктних ситуацій та ін. Удосконалення менеджменту це не тільки пошук створення економічної рівноваги, а й створення тих життєвих умов, які дають змогу людині розвивати свої здібності, забезпечуючи цим самим собі краще життя, реалізацію власних потреб та інтересів.
Література:

1. Мескон Х. М. Основы менеджмента. – 3-е изд., пер. с англ. – М.: Вильямс, 2008. – 672 с.
2. Менеджмент : підручник / В. Г. Федоренко, Є. В. Бондаренко, О. Ф. Іткін та ін. ; за ред. В.Г. Федоренка. – К. : Алерта, 2008. – 652с.
3. Мних Є. В. Економічний аналіз діяльності підприємства : підручник / Є. В. Мних. – К. : КНТЕУ, 2008. – 514с.

Теґи:


Залишити коментар

Ви повинні ввійти, щоб залишити коментар.