головна :: статті :: макроекономіка :: підручники :: пошук :: вхід

Особливості морально-психологічних якостей менеджерів сільськогосподарських підприємств

Підвальна О.Г.
Павлюк Д.Є.
Вінницький національний аграрний університет, Україна

Становлення ринку вже сьогодні поставило ряд нових завдань, вирішення яких неможливе на базі застарілих уявлень та підходів. Особливу гостроту в цьому плані набули питання перебудови кадрової політики. Як у суспільному господарстві, так і в інших сферах економіки проблеми інтенсифікації виробництва, кращого використання цінних кадрових ресурсів почали набувати ключового значення для пристосування підприємств до нових для них економічних умов [2] .
Проблема, яка існує в українському підприємстві (а отже і селі) – це відсутність в ньому фахівця з управління. Оскільки ще за радянських часів і до нині в сільськогосподарських підприємствах керівниками в основному ставали і стають фахівці технічних наук – агрономи, зооінженери, механіки і здебільшого навіть, коли висококваліфіковані спеціалісти у своїй галузі, вони показують не завжди позитивні результати діяльності в сфері управління підприємством. Саме люди є найважливішим елементом виробничого процесу підприємства.
Відомо, що будь-який ресурс повинен працювати з максимальною віддачею, тому на сьогодні постає питання не лише забезпечувати підприємства кваліфікованими працівниками, в тому числі і менеджерами, а й формування в останніх тих якостей, які сприятимуть підвищенню продуктивності праці [6] .
На сьогодні вітчизняні науковці все більше уваги приділяють проблемі забезпечення і використання кадрового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Серед них можна виділити таких вчених, як Саблук П.Т., Кісельов А. П., Янишин Я. С., Гуткевич С. А. Однак малодослідженим залишається морально-психологічний аспект діяльності керівного персоналу в сільськогосподарських підприємствах.
Управління належить до таких видів діяльності, які потребують специфічних людських якостей, які роблять конкретну особу придатною до менеджерської діяльності.
Дані якості слід розглядати лише в сукупності, оскільки вони характеризують одну особу, хоча з різних боків. Лише їх комплексне вивчення дасть змогу визначити придатність чи непридатність працівника до діяльності на посаді менеджера.
Виділяючи психологічні, інтелектуальні, професійні і соціальні якості, Г. В. Осовська підкреслює, що керівник повинен мати вольові якості, прагнення бути лідером, психологічну освіту, вміння адаптуватися [5]. Професор Й.С.Завадський серед морально-психологічних якостей найбільш важливими визначає високі життєві ідеали, чесність, правдивість, справедливість, об’єктивність, відповідальність, інтелігентність і толерантність, волю та мужність, розвинуте почуття обов’язку [1]. Професор В.І.Маслов через модель професійної компетентності також розкриває важливі якості керівника, виокремлюючи політичну культуру, патріотизм, високі моральні якості, суспільну активність та особисті якості.
Фундаментальні зміни в суспільстві, особливо на селі, зумовили й зміни в управ лінській діяльності – вона значно ускладни лася і можна припустити, що не спрощува тиметься у майбутньому. Те, що освітній рівень відіграє важливу роль у менеджерсь кій кар’єрі, підкреслюють багато авторів. Але у вітчизняних умо вах, коли переважна більшість працівників, які працюють на менеджерських посадах, здобували освіту за попередніх політико-економічних умов, то відповідно й освітня складова не є абсолютно визначальною.
Навряд чи в сучасних умовах господарю вання необхідно заперечувати доцільність у менеджерського персоналу такої характери­стики, як схильність до ризику. Щодо взаємозв’язку схильності до ризику і характеристик підприємства, зокрема ор ганізаційно-правової форми господарюван ня то показово, що найбільш схильними до ризику є керівники – власники фермерських господарств, а найменш – керівники това риств з обмеженою відповідальністю [3] .
Щодо менеджера, задіяного в сучасному аграрному виробництві, крім професійно-кваліфікаційних характеристик, важливу роль відіграють ділові якості менеджера, зокрема компетентність та організаторські здібності, а також особисті риси: вольові, морально-психологічні якості, вимоги до здоров’я та способу життя.
Серед рис, які мають чітко визначений соціально-психологічний характер, за суспільною значущістю на перше місце висувається позиція соціальної активності. Вона охоплює такі необхідні складові особистості менеджера, як відповідальність за доручену справу, вміння поєднати свої особисті інтереси з інтересами колективу, енергійність та працездатність.
Важливою рисою керівника є товариськість особистості. Уміння спілкуватися з людьми, швидко і без напруження ввійти в контакт з будь-якою людиною, вміння впливати на людей, виступати публічно та інше – невід’ємна якість кожного керівника. Ця риса залежить від таланту людини, особливостей життєвого шляху і від власних зусиль .
Разом із зазначеними дослідники психології організаторської діяльності включають до структури особистості здібного керівника ще такі якості, як практично-психологічний розум, психологічний такт, стиль керівництва.
Окрім цього, слід зазначити, що однією з найважливіших вимог до якості мене джера є його вміння створювати колектив. Від того, яким буде створений тим чи іншим керівником колектив, залежатимуть і успіхи в його управлінській діяльності. У зв’язку з цим до менеджера ставляться певні особливі психо логічні вимоги. Так, він повинен володіти творчим мисленням, багатою, але при тому реальною уявою [3] .
Формування колективу пов’язано з розв’язанням проблеми психологічної сумі сності. Це вимагає від менеджера знання психологічних особливостей працівників і вміння їх враховувати при формуванні окремих ланок колективу. Такий підхід, на думку Лиднюк А.О., дасть йому можливість впливати на форму вання кращого соціально-психологічного клімату в колективі. Як свідчать американ ські та японські дослідження в галузі мене джменту, стабільних результатів досягають фірми, в яких панує спокійна морально-психологічна обстановка.
На жаль, більшість керівників госпо дарств, будучи вихованими планово-адміністративною економікою, в силу соціа льно-психологічних особливостей і поваж ного віку не в змозі адаптуватися до сучас них економічних реалій. Саме тому нині особливо важливим є фо рмування нової системи підготовки та пере підготовки менеджерського персоналу, яка враховуватиме особливості розвитку сільсь кого господарства, а також соціально-психологічні особливості діяльності керів ників сільськогосподарських підприємств. Це в цілому сприятиме кращій адаптації ме неджерського персоналу до проблемних си туацій, що виникають у процесі виробничо-господарської діяльності, а отже, підвищен ня рівня їх професіоналізму[4] .

Список літератури:
1. Завадський Й.С. Менеджмент: Management. Підручник. У 3-х томах, Том 1. Київ: Видавництво Європейського університету, 2002, 542 с.
2. Заставнюк О.О. Морально-психологічні якості особистості в структурі професійно-етичної культури менеджера // http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Natural/VKPI/FPP/2009-3-1/07_Zastavnuk.pdf
3. Лисенко Л.Л. Завдання менеджера. Риси, які характеризують менеджера // http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp50_3/knp50t3_89-94.pdf
4. Лиднюк А.О. Янишин Я. С. Соціально-психологічні особливості діяльності менеджерів сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. – 2010. – №5. – С. 110-114.
5. Осовська Г.В. Основи менеджменту. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Кондор, 2003, 556 с.

Теґи: , ,


Залишити коментар

Ви повинні ввійти, щоб залишити коментар.