головна :: статті :: макроекономіка :: підручники :: пошук :: вхід

Аналіз стану і можливості інноваційного розвитку українських підприємств

Ткаченко Н.М.* , Кучерук О.А.**

*Донецький інститут соціальної освіти, **ТОВ «Донецькінаудит»

Свій вибір ринкової трансформації Україна зробила разом з проголошенням своєї незалежності. Йдеться про утвердження основного принципу державотворення, за яким суверенність держави можлива лише на основі ринкової трансформації економіки. Даний принцип набув статусу офіційної політичної доктрини.

Розвиток цивілізації у ХХ сторіччі переконливо підтверджує, що головним чинником стійкого економічного розвитку будь якої країни можуть бути лише науково-технологічні інновації, застосування яких суттєво змінює обсяги та якість виробництва і споживання.

Особливу актуальність інноваційний розвиток має для України. Це пов’язане з необхідністю докорінної перебудови достатньо потужно і в той же час витратного та неефективного виробництва, що дісталося в спадщину від адміністративно-командної системи.

На сьогодні в Україні вже не існує бачення іншої альтернативи суспільного розвитку, ніж впровадження промислово-технологічної інновації та переорієнтація з екстенсивних на інтенсивні чинники економічного зростання.

Проблема активізації інноваційної діяльності підприємств розглядається в численних публікаціях вітчизняних дослідників. Однак у переважній більшості публікацій відсутні концептуальні підходи і методологічний інструментарій конкретних шляхів вирішення цієї фундаментальної для України проблеми. Пріоритет інноваційного розвитку національної економіки визначено і на найвищому державному рівні. Але проблема практично не зрушується з місця.

В роботі розглядаються деякі причини такого становища, без усунення яких проблему інноваційного розвитку економіки України взагалі вирішить неможливо, як і будь яку іншу.

В зв’язку з цим важливе значення набуває аналіз інноваційної діяльності виробника: його фінансові можливості, стан процесів здійснення промисловим підприємством інноваційних проектів, тобто його інноваційний потенціал.

В 2005 р. Інститутом економіки промисловості НАН України було проведене соціологічне дослідження щодо з’ясування відношення підприємців Донецької області до інноваційної діяльності з метою підвищення конкурентоспроможності їхнього бізнесу.

Дослідження показало, що у підприємців є два шляхи участі в інноваційній діяльності. Перший шлях – найбільш престижний і зручний – купівля іноземної техніки і технології. Другий – розробка оригінальної ідеї доведення її до інноваційного проекту виготовлення устаткування своїми силами. Більшість опитуваних (83%) віддали перевагу першому напрямку, реалізація якого не викликає ніякого ризику. При цьому вони надають перевагу перевіреній на практиці імпортній техніці за її якість і надійність, навіть тоді, коли запропонована нова техніка обіцяю втричі більшу продуктивність. І тільки кожен четвертий згоден купувати вітчизняну техніку, і то в зв’язку з її значно нижчою ціною. 57% підприємців готові вкласти свої особисті кошти і інноваційні проекти в межах від 10 до 100 тис.долларів. До 1 млн. за рахунок кредиту – 17%. Таким чином, фінансові можливості вітчизняних підприємців для активізації інноваційної діяльності обмежені. Слід зауважити, що придбання іноземної техніки, навіть якісної і надійної, можна віднести до рангу інноваційних проектів тільки для умов сучасного стану економіки України, а на міжнародному рівні вона давно морально застаріла.

Для більш чіткого уявлення щодо передумов і можливостей досягнення стратегічної мети інноваційного розвитку економіки України слід навести такий приклад.

Старий тернопільський текстильний комбінат після 35 років свого існування став закритим акціонерним товариством «Текстерно» і через деякий час вийшов в лідери не тільки вітчизняної текстильної промисловості, а і світової. При цьому мова тут не йде про втілення інноваційного проекту реконструкції діючого підприємства. Підприємство було створено заново. На території підприємства були споруджені два зовсім нових виробництва – прядильне і оброблювальне, причому якщо оброблювальне виробництво одно з найкращих в Європі, то прядильне – просто унікальне. Сучасні технологічні лінії європейських фірм забезпечують «Текстерно» найвищий рівень технологічного процесу – від очистки хлопку до одержання набивних і гладко крашених тканин. Вся продукція підприємства сертифікована і відповідає міжнародним стандартам. В 2005 р. за кращий в світі текстиль підприємство одержало міжнародний сертифікат якості.

Таким чином, при здійсненні стратегічного напрямку інноваційного розвитку економіки України мова може йти про створення нового сучасного конкурентоспроможного виробничого потенціалу, а на це потрібні сотні міліардів доларів іноземних інвестицій.

Ніхто не буде заперечувати той факт, що на ринку інвестицій вільні капітали пересуваються в напрямках найбільш вигідних об’єктів вкладення коштів з врахуванням об’єктивних факторів. Серед них важливе значення мають, наприклад, темпи економічного зростання, конкурентоспроможність країни, або галузі, оцінка ризику вкладення інвестицій у іноземних інвесторів. Вже сформувалася думка, що інвестиції в українські проекти – діло надзвичайно ризиковане. І на це є всі підстави. Серед 80 провідних економік світу Україна займає 77 місце по конкурентоспроможності економічного росту. Менш 1% вітчизняної продукції конкурентоспроможне на міжнародному ринку. По показнику ВВП на душу населення Україна значно відстає від інших країн. Так, в США цей показник складає 42 тис.доларів, Австралії – 32%; Британії – 31%; Росії – 11%; Казахстані – 9%; Білорусі – 8%, а в Україні тільки 7%, тобто в порівнянні з США менші в 6 разів. Такі факти свідчать про вкрай низьку ефективність української економіки.

Щоб все ж таки зацікавити інвестора в переговорах щодо фінансування інноваційного проекту українські підприємці повинні розробити якісний бізнес-план. В міжнародній практиці прийнято, що даний документ повинен мати досить чітку структуру. В ньому, наприклад, обов’язково повинен бути розділ «Конкуренція», в якому досконало і переконливо за допомогою достовірної документально підтвердженої інформації охарактеризовані фірми – конкуренти і їхня продукція. Бо в ринкових умовах реалізація інноваційного проекту може бути ефективною, якщо за його допомогою нова продукція буде конкурентоспроможною. Так саме цю вимогу вітчизняні підприємці не можуть практично здійснити. Як свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного ІЕП НАН України, конкурентне середовище цікавить лише кожного сьомого підприємця.

Іноземні інвестори вимагають, щоб бізнес-план українських підприємців повинен бути такі розділи, в яких автори повинні показати своє розуміння проблеми якості і можливості її забезпечення, здатність витримувати конкуренцію за рахунок управління собівартістю продукції, своє бачення розвитку бізнесу і його спроможність довести почате діло до кінця.

При цьому необхідно пам’ятати, що професійний інвестор – це організація, яка заробляє свої гроші саме інвестуванням інноваційних проектів, це її бізнес, який обмежує їхні ризики при ділових переговорах.

В процесі багаторічного обговорення проблеми активізації інноваційного шляху розвитку економіки України вже встановлено, що для цього необхідне швидке розгортання прогнозно-аналітичних досліджень з визначенням пріоритетів інноваційного розвитку, активізація роботи з формування і реалізації інноваційних програм різних рівнів, підготовка інноваційних кадрів, підвищення інноваційної культури удосконалення механізму управління державними програмами, розгортання прикладних та науково-дослідних робіт, орієнтованих на розробку нових сучасних технологій, розвиток нових інноваційних структур, навчання і перекваліфікацію кадрів. І все це повинна забезпечити відповідна інфраструктура в єдиному монолітному комплексі.

Література

1. Амоша А., Мельцер Л. От лица бизнеса /Негоциант.- № 48.- 2006.- С. 7

2. Артеменко А., Валерий Ломач: Кто сказал, что промышленность бывает легкой //Зеркало недели.- № 35.- 2005.- С. 9

3. Бреус В. Аналіз інноваційної діяльності промислових підприємств України //Актуальні проблеми экономики.- № 5.- 2004.- С. 121-128

4. Савчук А. Инновационный анализ производителя //Экономист.- № 6.- 2002.- С. 64-68

5. Шумило И. Лечить причины, а не симптомы //Зеркало недели.- № 16-17.- 2006.- С. 10.

6. Яцков В. Инновационный путь развития в условиях экономических реформ //Проблемы науки.- № 7.- 2002.- С. 240

7. Иванов Н. Производственный потенциал Украины: состояние, проблемы развития //Экономика Украины.- № 2.- 1993.- С. 312.

Теґи: ,


Залишити коментар

Ви повинні ввійти, щоб залишити коментар.