головна :: статті :: макроекономіка :: підручники :: пошук :: вхід

Впровадження екологічого менеджменту підприємства як необхідність, що обумовлена часом

доцент Римарева Л. М., студентка Шевчук О.П.    

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

Існуюча екологічна ситуація головним чином визначається господарською діяльністю і веде до подальшої екологічної кризи у світі. Усе більш очевидною стає необхідність пошуку нових шляхів і підходів до рішення екологічної проблем промислового виробництва. Одним із таких підходів є впровадження системи екологічного менеджменту.

Питаннями вивчення екологічного менеджменту нині займаються багато вчених і практиків – В.Я. Шевчук, П.А. Лайко, Т.Д.Іщенко, В.М. Навроцький.

Метою статті є визначення економічної сутності та необхідності входження підприємств до системи екологічного менеджменту, як системи управління та контролю за діяльністю підприємства.

Відсутність в Україні ефективно діючих правових, адміністративних та економічних механізмів природокористування призвели до значної деградації навколишнього середовища. Наявність значної кількості техногенно небезпечних виробництв (ТНВ) і неефективність забезпечення ними природоохоронної діяльності, зумовлені недосконалим механізмом екологічного контролю та управління на господарському суб’єкті. За підрахунками, в цілому по країні на ці виробництва припадає 42,2% вартості основних промислово-виробничих фондів і 33,8% обсягів виробництва. За даними Державного комітету статистики України викиди шкідливих речовин в повітря у 2008році становили 6990,4 тис. грн. [4]

Тому важливим є запровадження в підприємствах відповідної системи управління охороною навколишнього природного середовища, що забезпечить входження їх до системи екологічного менеджменту. Система управління навколишнім середовищем (СУНС) являє собою систематизований підхід до досягнення природоохоронних цілей та забезпечення будь-якій компанії головних позицій на ринку та успіху в бізнесі [2, c.74].

Завдяки СУНС підприємства мають змогу краще організовувати свої пріоритети та проекти, що дає можливість завчасно спрогнозувати проблеми і розподіл обов’язків для їх розв’язання. Така система ґрунтується на принципі праці невеликої групи виконавців, що має прямий доступ до управління підприємством. План дії передбачає лише ті заходи, які можуть бути реально виконані, причому пріоритет віддається тим із них, які реально сприяють зменшенню забруднення навколишнього середовища природного середовища і поліпшенню економічної діяльності. Успіх функціонування цієї системи залежить від усіх ієрархічних і функціональних рівнів організації, особливо від вищого керівництва. Будь-яка організація може створити СУНС згідно з певними вимогами до неї та забезпечити її функціонування.

Невід’ємними складовими екологічного менеджменту є екологічний аудит, екологічний моніторинг, облік, екологічний інжиніринг (реінжиніринг), екологічний маркетинг та екологічне навчання. Екологічний аудит як систематичний моніторинг, незалежний аналіз та оцінка діяльності підприємства (організації) дає можливість періодично перевіряти чи вирішуються поставлені ним завдання щодо ефективного функціонування екологічного менеджменту для поліпшення його основних еколого-економічних показників [3, с.82].

 У свою чергу, екологічний моніторинг являє собою інформаційну систему, до завдань якої входять безперервне спостереження за динамікою екологічних змін у навколишньому середовищі, оцінка і прогнозування інтегральних змін з метою збереження біорізноманіття на досліджуваній території. У відношенні до екологічного аудиту екологічний моніторинг може виступати лише як об’єкт управління та інформаційного забезпечення. Запровадження планування, обліку та аналізу екологічних витрат дозволить не тільки врахувати їх при обчисленні собівартості продукції, але ефективно контролювати і розподіляти витрати на природоохоронні заходи. Маркетингові дослідження та екологічний моніторинг забезпечують підвищення ефективності інноваційної діяльності менеджменту ТНВ і створюють умови для виходу на ринок сучасно екологічно безпечного технологічного устаткування, енергозберігаючих новітніх «зелених» технологій, екологічно чистих сировини й матеріалів.

Для досягнення логічних цілей система управління навколишнім середовищем повинна заохочувати організації до впровадження найкращих  існуючих технологій там, де це можливо та економічно доцільно[4].

Отже, з вище наведеного матеріалу можна стверджувати, що важливою передумовою розвитку підприємств на засадах збереження природних ресурсів і водночас забезпечуючи конкурентоспроможність продукції, яку вони випускають, є ефективне управління на основі входження підприємства до системи екологічного менеджменту.

Література:

1.СмоленськийІ.//Система екологічного менеджменту в підприємстві //Економіка України, – 2007 – №12, ст.73-80.

2.Фастолович В.А.//Концептуальні засади менеджменту техногенно небезпечного підприємства// Економіка АПК,- 2007 -№7, ст.81-83.

3.Шевчук В.Я.//Екологічний аудит/В.Я.Шевчук – К.:Вища шк., – 2000р –  ст.344

4. http://comstat.ua/

olga_15@e-meil.ua

Теґи: , ,


Залишити коментар

Ви повинні ввійти, щоб залишити коментар.