головна :: статті :: макроекономіка :: підручники :: пошук :: вхід

Гендерні особливості побудови кар’єри менеджера

к.ф.н. Бондаренко О.М.

доц. кафедри менеджменту та маркетингу ННІЕМ Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова

Пінязенко В. І.

Студентка 4-го курсу напряму «Менеджмент» ННІЕМ Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова

Становлення ринкової економіки може бути успішним, якщо в повній мірі будуть приведені в дію резерви, які полягають у трудовому потенціалі працівників і, зокрема, керівників-жінок. Глибокі соціально-економічні перетворення, які відбуваються в Україні, роблять необхідним аналіз механізмів формування та розвитку трудового потенціалу керівників-жінок в системі управління на основі виявлення та обліку нових факторів, що детермінують його стан і перспективи використання.

Сьогодні жінка все більшою мірою може вибирати найбільш імпонуючу їй орієнтацію на сім’ю, професійну або громадську діяльність. Однак усе це ще не знімає успадкованих від минулого важко розв’язуваних жіночих проблем.

Довгий час діловий світ був світом тільки чоловіків. Але як тільки жінкам стало дозволено брати участь у суспільному виробництві (в Середні століття), ситуація змінилася. Чоловіки стали сприймати жінок як конкурентів і ставитися до них як до конкурентів. Чоловіки не поступалися жінкам, щодо престижних і добре оплачуваних видів занять, але жінки задовольнялися тим, що було, і поступово освоювали ті професії, які раніше належали чоловікам.

У зарубіжній гендерної психології висувалися різні гіпотези про те, яке становище жінок в діловому світі. Згідно з однією з них, яка належить Дж. Маршаллу, жінки тут – прибульці, «істоти з іншої планети», які не вписуються в жорстку чоловічу середу. Але подальші дослідження продемонстрували неспроможність даної гіпотези. Останнім часом жінки цілком успішно конкурують із чоловіками і навіть витісняють їх з керівних посад. Зокрема, встановлено, що чоловіки краще працюють на нижчому рівні управління (де потрібні технічні знання та вміння), а жінки – на середньому, де потрібне вміння контактувати з людьми. [1, 293]

Більшого поширення набула гіпотеза «скляної стелі», під якою мається на увазі невидима, але реальна перешкода, на яку натрапляє жінка-лідер, коли намагається досягти вершин успіху. Оскільки вона невидима, з нею важко боротися. Як з’ясувалося в дослідженнях, цей феномен дійсно існує. Навіть в лабораторних умовах жінки-лідери стикаються з труднощами. Група не визнає їх як лідерів, а чоловіки навіть протиборствують цим жінкам. У реальних умовах жінки-менеджери стикаються з великими перешкодами для службового росту, ніж чоловіки.

Ще одна гіпотеза належить Г. Штайнсу і іменується теорією «зіркової хвороби». Під «зоряною хворобою» розуміється явище, коли жінки-менеджери схильні вважати ситуацію з жіночим лідерством цілковито нормальною і не допомагають іншим претенденткам. Таке жорстке ставлення до представників своєї статі зараз іменують також «реверсивним гендерним стереотипом»: всупереч очікуванням, упередження проти жінок демонструють не чоловіки, а жінки. [1, 293] Гендерний підхід до проблем побудови кар’єри стає все більш важливим і необхідним в силу ряду причин. Саме праця – та область, де з’ясовується і визначається становище жінки.

Гендерні відмінності на робочому місці є надто значущими. Це можна бачити не тільки в структурі зайнятості: чоловіки і жінки мають не однакову роботу (серед чоловіків значно більше клерків, менеджерів з продажу; чоловіків значно більше на професійних і управлінських посадах), але і в межах однієї професії чоловіки займають більше управлінських та вищих посад .

Успіху жінок у підприємництві та бізнесі сприяє їх вміння перетворювати «треба» в «хочу». Для них «хочу» уособлення свободи в своїх справах, думках, долі. Перетворення «треба» в «хочу» допомагає жінкам успішно розв’язати ще одну важливу задачу: це проблема «далекої скрині», подолання спокуси відкласти «на потім» неприємну або нудотну справу. І щоб ця «скриня» не «висіла над ними» і не «тиснула на психіку», вони розбирають його досить швидко, знають, що успіх супроводжує того, хто не завжди робить, що хоче, але завжди хоче те, що робить.

Більшість жінок дуже пасивні. Замість того щоб щось зробити самим, вони дозволяють подіям йти своєю чергою.

Жінки вважають, що вирішальним фактором професійного успіху є їх самореалізація. У результаті такої «егоцентричності» вони перестають цікавитися більш суттєвими речами у своєму оточенні, такими, скажімо, як система відносин і інформаційних каналів на підприємстві, що виникають на неофіційному рівні.

Жінка має більше перешкод для службового росту, ніж чоловік. Просуваючись службовими сходами, а це супроводжується все більшою конкурентною боротьбою на етапі вищих ешелонів влади і фінансового капіталу, вона натикається на “скляну стелю”, і далі їй шлях закритий. Весь великий фінансовий капітал, як і регулювання грошових потоків, належить чоловікам, оскільки, чим вище людина просувається кар’єрними сходами, тим більше агресії і конкурентної боротьби.

До того ж, соціальна відповідальність жінок в підприємництві вище, ніж у чоловіків. За даними психологічного аналізу найбільшого успіху в бізнесі досягають жінки, які мають “калейдоскопічне” мислення, схильність до лідерства, адекватність самооцінки і схильність до виховної поведінки.

Проаналізувавши гендерні особливості, можна виділити ряд відмінностей в управлінській діяльності жінок:

- В управлінні жінки воліють використовувати демократичний і ліберальний стиль, в той час як чоловіки – демократичний і авторитарний;

- В управлінні персоналом жінка-керівник більше уваги приділяє відносинам між членами колективу, її більше хвилює сфера міжособистісних відносин, ніж керівника-чоловіка;

- Жінка більш емоційна і ця риса особливо характеризує жіночий стиль управління. Вона більше схильна програвати ситуацію, переживати можливий результат подій. При прийнятті рішень жінка-менеджер частіше покладається на свої відчуття, інтуїцію, знамениту жіночу логіку, що буває в ряді випадків небезуспішним, оскільки жінка веде себе як цілісна особистість, чуйна до більшості аспектів проблеми, що мають для неї емоційне значення;

- У взаємовідносинах із зовнішнім середовищем жіночий стиль управління відрізняється великою гнучкістю, ситуативністю, умінням адаптуватися до обставин, що склалися. Дипломатичність у поєднанні з наполегливістю дозволяють жінці ефективно будувати взаємовідносини з діловими партнерами, знаходити в них взаєморозуміння і підтримку;

- Діяльність жінки-менеджера спрямована на послідовні, поступові перетворення без орієнтації на миттєвий результат [2, 172].

Таким чином, вагомих результатів у подоланні гендерної нерівності можна досягти тільки за умов усвідомлення суспільством в цілому і кожною людиною зокрема, що інтелектуальний та професійний стан і розвиток людини не залежить від статі, віку або кольору шкіри.

Література:

1. Бендас Т. В. Гендерная психология / Т. В. Бендас / Учебное пособие. — СПб.: Питер, 2006. — 431 с.

2. Корнилова Т.В. Мотивационная регуляция принятия решений: современная психология мотивации. – М.: Смысл, 2002. –213 с.

http://www.rusnauka.com/Page_ru.htm 0630541926

Теґи:


Залишити коментар

Ви повинні ввійти, щоб залишити коментар.