головна :: статті :: макроекономіка :: підручники :: пошук :: вхід

Наслідки притоку іноземних інвестицій на економіку країни-реципієнта

Возний М. І.

Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, Україна

Іноземні інвестиції здійснюються як у розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються. Тому політика залучення іноземних інвестицій стала складовою частиною економічної політики багатьох країн, за допомогою якої прагнуть забезпечити економічне зростання. Потоки іноземних капіталів – джерело конкурентоспроможності як для іноземних інвесторів, так і для економік, які отримують інвестиції.

Інтерес іноземних інвесторів – основа для забезпечення потоків капіталів в економіки іноземних держав. Зрозуміло, інвестиції компаній за кордоном повинні забезпечити зростання конкурентоспроможності їх економічної діяльності. Таке зростання ґрунтується на цілому ряді переваг, пов’язаних із здійсненням їх діяльності за кордоном. Кілька десятиліть тому у країн, що розвиваються було швидше негативне ставлення до іноземних інвестицій, що розглядаються ними як форма експлуатації, проте в останні десятиліття воно кардинально змінилося. Всі країни, у тому числі розвиваються, намагаються залучити якомога більше інвестицій у свої національні економіки для забезпечення економічного розвитку.

Вплив іноземного інвестування на економіку країни не є одностайним. Тому метою даної статті є визначення позитивних і негативних боків від іноземного інвестування для країн-імпортерів.

Для кожної країни наслідки використання іноземних інвестицій можуть бути як позитивними, так і негативними, залежно від багатьох факторів. Іноземний інвестор переслідує реалізацію своїх цілей – підвищення конкурентоспроможності для збільшення одержуваних доходів. Без реалізації цих цілей компанії не будуть зацікавлені в розширенні своєї діяльності за кордоном. При цьому кожна країна, в яку здійснюються іноземні інвестиції, зацікавлена в реалізації власної економічної політики, стратегічна мета якої забезпечення економічного зростання і підвищення життєвого рівня населення.

Результати, досягнуті економікою країни завдяки отриманим інвестиціям, відображаються в різних параметрах. Головними є сприяння іноземного капіталу породженню виробничих ресурсів, збільшення обсягу і якості використання ресурсів, якості та конкурентоспроможності виробленої продукції і т.д.

Головний результат, досягнутий країнами-одержувачами інвестицій, полягає в покритті значної частини капіталу, необхідного для здійснення інвестицій. Транснаціональні компанії своєю діяльністю надають значні фінансові ресурси, які використовуються в якості іноземних інвестицій як у своїх країнах, так і в іноземних державах. Активи, створені за кордоном, також породжують доходи, які можуть бути реінвестовані.

Іноземні інвестиції стимулюють також і зростання обсягу інвестицій вітчизняних підприємств. Відомо, що діяльність багатьох іноземних інвесторів веде до співпраці між іноземними інвесторами та вітчизняними господарюючими суб’єктами.

Також іноземні інвестиції для кожної країни-одержувача інвестицій – важливе джерело для подолання дефіциту капітально-фінансового рахунку.

Роль іноземних інвестицій у збільшенні ресурсів капіталу зростає і в результаті конкуренції між великими компаніями. Таким чином, проникнення великої компанії на новий ринок може залучити нових конкурентів, які також змушені здійснювати інвестиції.

Позитивним наслідком прямих іноземних інвестицій є збільшення числа робочих місць, створюваних підприємствами з іноземними інвестиціями.

Як відомо, конкурентоспроможність продукції в країнах, що розвиваються набагато нижче, ніж у розвинених. Однією з головних причин цього факту є технологія, вживана в цих країнах. Нині технології визнані одним з головних чинників забезпечення економічного зростання. Крім класичних виробничих факторів, велике значення має технологічне використання капіталу і робочої сили.

Великі транснаціональні корпорацій – найбільші виробники і користувачі передових технологій. Цим пояснюються, насамперед, переваги конкурентоспроможності на міжнародних ринках великих компаній. Накопичений досвід, володіння головними ринками світу дозволяють їм постійно розробляти нові технології, використання яких забезпечує постійне зростання доходів.

Транснаціональні компанії з розгалуженими структурами та глобальної сферою діяльності продовжують контролювати постачання і використання найбільшої частини передових технологій, які виникнуть у приватному секторі в найближчому майбутньому.

Основою створення передових технологій є організація науково-дослідних розробок. У світовому масштабі обсяг витрат на науково-дослідні розробки, понесених транснаціональними компаніями з метою створення передових технологій, становить близько 75-80%. Транснаціональні компанії концентрують 90% всього обсягу міжнародної торгівлі технологіями та продуктами, заснованими на інтенсивних технологіях.

Тому прямі іноземні інвестиції – це не тільки джерело капіталу, а й джерелом залучення в економіку передових технологій. Вклад транснаціональних компаній в залучення передових технологій, якими не має в своєму розпорядженні національна економіка, так як для їх придбання немає необхідних фінансових коштів, є важливим фактором для збільшення економічних досягнень. Слід враховувати, проте, що передові технології в більшості сферах економічної діяльності створено в розвинених країнах, на території яких розташована більшість транснаціональних компаній. Таким чином, виникає проблема впровадження передових технологій у країни, в яких здійснюють діяльність транснаціональні компанії. Чим більше різниця між рівнями розвитку країн, з яких експортуються нові технології, і країн-одержувачів, тим більше проблем існує при застосуванні нових технологій. У цих випадках виникає необхідність більш інтенсивної підготовки кваліфікованої робочої сили, вдосконалення процесів виробництва сировини. Залучення передових технологій в економіку країни, що одержує іноземні інвестиції, є позитивним фактором не тільки для підвищення конкурентоспроможності продукції, що виробляється на підприємствах з іноземним капіталом.

Нові технології можуть підвищити конкурентоспроможність також і продукції, виробленої підприємствами місцевих господарюючих суб’єктів. Таким чином, постачальники сировини та інших компонентів змушені вдосконалювати власні технології, щоб поставляється ними продукція відповідала вимогам передових технологій, що застосовуються на підприємствах з іноземними інвестиціями.

Залучення передових технологій іноземними інвесторами має велике значення для збільшення досягнень економіки країни-одержувача інвестицій в цілому.

Слід підкреслити, що передачу технологій здійснюють не тільки головні компанії їх філіям. В останні роки відзначається і зворотний процес, тобто мають місце потоки технологій від філій до головним компаніям. З цих міркувань транснаціональні корпорації здійснюють прямі інвестиції в інші країни не тільки для організації та розвитку виробництва, але і для здійснення науково-дослідних розробок в різних областях за умови наявності у відповідній країні необхідного потенціалу.

Важливим фактором для підвищення конкурентоспроможності економіки країни, що одержує інвестиції, є також і передача накопиченого менеджерського та організаційного досвіду, яка є, по суті, досягненням організаційного перетворення, що не потребує значних інвестиціях і забезпечує підвищення продуктивності та конкурентоспроможності виробництва.

Передача менеджерського та організаційного досвіду від транснаціональних компаній до їх філіям, розташованим в інших країнах, залежить від багатьох факторів. Успіх такої передачі у великій мірі залежить від рівня культури та підготовки менеджерського корпусу країн, які отримують іноземні інвестиції. Якщо відмінності між рівнями загальної культури і, зокрема, ділової культури в країнах, в яких знаходяться транснаціональні компанії, і в країнах, в яких знаходяться їхні філії, є суттєвими, успіх подібної передачі може бути незначним. У таких випадках потрібні додаткові зусилля з боку транснаціональних компаній для підготовки місцевих менеджерських кадрів. Прикладом такого зіставлення може слугувати діяльність транснаціональних компанії в країнах, що знаходяться на шляху переходу до ринкової економіки. Деякі компанії були змушені організувати спеціальні програми для підготовки найманого персоналу, зокрема, менеджерського.

Позитивний вплив іноземних інвестицій на економічні досягнення країн-реципієнтів інвестицій здійснюється різними шляхами. У деяких випадках воно може бути більш-менш очевидним. Іноді навіть негативним, залежачи від багатьох факторів, головними з яких є політика, що проводиться транснаціональною компанією, і економічна політика, що проводиться кожної з країн, що одержує інвестиції.

Література:

1. Борщевський В.В. Іноземні інвестиції як чинник регіонального розвитку / В.В. Борщевський // Фінанси України. – 2003. – № 10. – С. 108–117.

2. Бутняров А. Сприятливий інвестиційний клімат країни -запорука залучення іноземних інвестицій // Ринок цінних паперів України. – 2008. – №3/4. – С. 29 – 32.

3. Саблук П. Процеси міжнародного руху капіталів та участь у них України // Економіка України. – 2008. – №8. – С. 56 – 68.

4. Чечетов М. Иностранные инвестиции: макроэкономический аспект / М. Чечетов // Экономика Украины. – 2004. – № 8. – С. 4–15.

5. FitzGerald V. Regulatory Investment Incentives / V. FitzGerald // QEH Working Paper Series, Working Paper Number 80, February 2002. – Р. 3.

Теґи:


Залишити коментар

Ви повинні ввійти, щоб залишити коментар.