головна :: статті :: макроекономіка :: підручники :: пошук :: вхід

Побудова алгоритму регулювання поведінки працівників підприємств машинобудування

Лепьохіна І.О.

У теорії мотивації термін "винагорода" має ширше значення ніж просто гроші або моральне задоволення, з якими це слово в більшості усього асоціюється. Винагорода – це все те, що людина вважає цінним для себе. Але розуміння цінностей у людей не однакове і тому різною буде і оцінка ними відносного рівня винагороди. Персоналізація (індивідуальна або групова) форм і методів винагороди є запорукою дієвості будь-якої моделі мотивації, хоча суто матеріальні потреби домінуватимуть в суспільстві ще достатньо довго.

В той же час слід зауважити, що заробітна плата не може бути єдиною метою трудової діяльності. Матеріальне заохочення робить мотивацію праці результативною лише за умови функціонування останньої як системи, що базується на таких основних принципах:

– комунікація, співпраця і згода між працівниками і адміністрацією суб’єктів господарювання відносно загальних принципів системи;

– обґрунтована система оцінки робіт і визначення об’єму останніх;

– добре обґрунтовані критерії виміру і оцінки витраченої праці; зважені нормативи по праці, контроль за ними, періодичний перегляд, чітке узгодження заохочення з результативністю діяльності; винагорода (особливо додаткова) не за рівень результативності роботи взагалі, а саме за той рівень, що, передусім, пов’язаний з якістю продукції.

Поточні зміни в діяльності підприємства, окремих його підрозділів, а також розробка і реалізація стратегії подальшого розвитку нерідко вимагають коригування (регулювання) поведінки окремих категорій працівників.

Регулювання поведінки працівників полягає у виявленні функціональних або бажаних видів поведінки і підкріпленні таких, що відповідають мотивації.

Послідовно здійснюваний алгоритм регулювання поведінки окремих категорій персоналу підприємства залежно від результативності діяльності показаний на рис. 1.

Рис. 1 Типовий алгоритм регулювання поведінки працівників підприємства

До фундаментальних принципів, які пов’язані з регулюванням поведінки людей, відносяться наступні:

– по-перше, необхідність брати до уваги тільки поведінкові явища, які реально можливі в конкретних умовах діяльності;

– по-друге, використання частоти прояву цих поведінкових явищ у відповідній групі працівників в якості основних показників;

– по-третє, постійне спостереження і контроль поведінки працівників в умовах конкретної ситуації на підприємстві.

Як бачимо, алгоритм має універсальний характер і передбачає 5 етапів регулювання : 1) виявлення; 2) вимір; 3) аналіз; 4) втручання; 5) оцінка. Одиницею аналізу може бути як індивід, так і група людей. Але у будь-якому випадку успіх так званого ситуаційного управління поведінкою значною мірою залежить від виявлення причинно-наслідкового зв’язку між поведінкою і результатами роботи, між діями, які коригують і підвищенням ефективності діяльності підприємства.

Теґи: , ,


Залишити коментар

Ви повинні ввійти, щоб залишити коментар.