головна :: статті :: макроекономіка :: підручники :: пошук :: вхід

Державна підтримка інноваційної діяльності в Україні

Шафранська Т.Ю., Мудь А.С.

Сучасний розвиток економіки країни неможливий без високоефективної інноваційної діяльності, здатної забезпечити конкурентоспроможність виробничих підприємств на вітчизняних та світових ринках. Про важливість інноваційного чинника в економічному розвитку свідчить,  зокрема, той факт, що країнах ЄЕС кожне третє підприємство впроваджує інновації, в той час як в Україні кожне сьоме. В умовах недостатнього рівня використання інновацій підприємствами України особливого значення набуває підтримка і стимулювання інноваційної діяльності підприємств з боку держави.

Окремі аспекти державного регулювання інноваційного розвитку в своїх працях розглядали такі зарубіжні та вітчизняні вчені як О. М Вінник, А.А. Пересада, Г.В. Атаманчук, Л.К. Безчасний, А.С. Гальчинський та ін.

Інноваційною діяльністю у сфері господарювання є діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими строками окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя.

Головною метою державної інноваційної політики є створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й  використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництва та реалізації нових видів конкурентноздатної продукції. Державне регулювання інноваційних перетворень передбачає визначення особливостей інноваційного розвитку країни та дотримання норм чинного законодавства з питань інноваційної економіки. В умовах ринкової економіки державний вплив на розвиток науки і техніки здійснюється шляхом державного фінансування  наукових досліджень, розробок та інноваційного процесу в цілому, а також проведенням виваженої податкової, амортизаційної, фінансово-кредитної, митної політики.

Особливо помітну роль відіграє податкова політика. Встановлення пільгового оподаткування на розвиток НТП є однією із форм непрямого фінансування інноваційних підприємств. У податковому законодавстві України мають місце преференції, пов’язані з проведенням наукових досліджень, розробкою й освоєнням нових прогресивних технологій і видів продукції. Зокрема, Законом України «Про інноваційну діяльність» передбачено, що 50% суми податку з прибутку, одержаного від виконання інноваційних проектів, залишається у розпорядженні підприємств. Ці кошти зараховуються на їхні спеціальні рахунки з подальшим використанням виключно для фінансування інноваційної, науково-технологічної діяльності й розширення власних науково-технологічних і дослідно-експериментальних баз. Поряд із розглянутою вище пільгою зі сплати податку з прибутку підприємств передбачені й пільги зі сплати ПДВ, земельного податку, особливий (пільговий) режим митного регулювання, а також державна фінансова підтримка суб’єктів інноваційної діяльності (пільгове кредитування, майнове страхування, надання державних гарантій та компенсація комерційним банкам відсотків, частково сплачуваних суб’єктами інноваційної діяльності за отриманими кредитами).

Найчастіше шляхом запровадження податкових стимулів державою підтримуються такі види інноваційної діяльності:

- проведення наукових досліджень та розробок;

- придбання обладнання, призначеного винятково для проведення досліджень та розробок;

- навчання працівників;

- укладання підприємствами контрактів із дослідниками;

- співробітництво підприємств із дослідними організаціями (університетами);

- придбання програмного забезпечення;

- створення нових інноваційних підприємств.

 Крім того, Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», визначені основні засоби державної підтримки даної сфери:

– національна державна та міжнародна науково-технічна програма;

– державне замовлення у науково-технічній сфері;

– державна науково-технічна експертиза;

– бюджетне фінансування в науково-технічній діяльності;

– патентно-ліцензійна діяльність;

– сертифікація продукції в науково-технічній сфері;

– формування науково-технічних кадрів;

– створення системи науково-технічної інформації.

Інноваційна діяльність в Україні має бути пріоритетним напрямком розвитку економіки, забезпеченим високою підтримкою держави. На думку авторів, сталий розвиток  інноваційної діяльності передбачає ряд конкретних заходів, а саме: створення умов для збереження, розвитку і використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу; формування нормативно-правової бази та механізмів здійснення інноваційної політики, адаптованих до стандартів ЄЕС; здійснення заходів на підтримку міжнародної науково-технічної кооперації, трансферу технологій, захисту вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та її просування на зовнішній ринок; сприяння розвитку інноваційної інфраструктури; широке інформаційне забезпечення суб’єктів інноваційної діяльності.

Ефективне управління інноваційними процесами, їх раціональний розподіл між сферами виробництва є одним із найважливіших чинників економічної стабілізації, виходу із кризового стану та забезпечення економічного росту та структурної трансформації економіки України.


Залишити коментар

Ви повинні ввійти, щоб залишити коментар.