головна :: статті :: макроекономіка :: підручники :: пошук :: вхід

Глобалізація як стимул підвищення конкурентоспроможності економіки України

Начичко О.Д.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Щоб з’ясувати вплив глобалізації на економічну ситуацію нашої країни, особливо в контексті сучасної світової фінансово-економічної кризи, необхідно попередньо розглянути суть цього фундаментального поняття та його основні наслідки.

Глобалізація – це загальнопланетарний процес інтернаціоналізації національних та регіональних систем у суперечливій та конфліктній формі транснаціоналізації, тобто взаємопроникнення, взаємопереплетіння та співставлення розвинутих країн слаборозвинутим внаслідок різноспрямованості впливу глобальних проблем. Саме ці проблеми є породженням протиріч суспільного розвитку, різко зростаючих масштабів впливу діяльності людства на оточуючий світ і пов’язані також з нерівномірністю соціально-економічного та науково-технічного розвитку країн та регіонів.

Глобалізація в умовах відкритості національних економічних систем сприяє посиленню могутності найрозвиненіших країн світу, передусім транснаціональних корпорацій, з одного боку, та послабленню економічного потенціалу слаборозвинутих країн.

Про деструктивний вплив глобалізації на розвиток слаборозвинутих країн, в яких ВВП на душу населення складає 765 дол. США свідчить висновок, що міститься у програмі розвитку ООН: “…втрати країн, що розвиваються, внаслідок відсутності рівноправного доступу до торгових і фінансових ринків і ринку праці складають 500 млрд. дол., що в 10 разів перевищує обсяг засобів, отриманих цими країнами щорічно у вигляді іноземної допомоги” [3].

В 2007 році в Україні показник ВВП на душу населення становив 1950 дол. США, при цьому вона займала 131місце в Європі. Для прикладу в США рівень ВВП становив 41399 дол. США, а у Франції-39316 дол. США [4].

Як видно, Україну за показником ВВП на душу населення, на жаль, не можна віднести до розвинених країн, отже цей вплив із всіма наслідками, відноситься і до неї.

Для виходу із ситуації, що склалася, наша країна має активізувати свою участь у міжнародному поділі праці, забезпечити позитивне сальдо у зовнішній торгівлі наукомісткими товарами, патентами, ноу-хау, виважено підходити до формування зовнішньої політики, забезпечити незалежність від єдиного джерела постачання енергетичних ресурсів, використання власної моделі соціально-економічного розвитку.

В період невпинного зростання взаємозалежності та взаємозв’язку національної економіки у процесі глобалізації забезпечити виконання наміченого можливо лише за умови досягнення конкурентоспроможності економіки. На сьогодні більшість національних товаровиробників не здатні змагатися не лише за зовнішні ринки, а й утримувати стабільність на внутрішньому.

Нажаль, економічна ситуація, що склалася в Україні не є сприятливою для налагодження конкурентоспроможності економіки. До негативних факторів, які впливають на економічну ситуацію в Україні слід віднести передусім значно нижчий від більшості розвинених країн світу професійний та культурний рівні людини-працівника, зростаючу дискваліфікацію значної частини найманих працівників, внаслідок масового безробіття, критичний стан здоров’я більшості населення.

Крім того, до загроз в економіці відноситься надзвичайно високий ступінь фізичної (понад 70%) та моральної зношуваності (понад 95%) основних фондів, значна виснаженість сільськогосподарської землі, катастрофічно низький рівень впровадження нової техніки, відсутність навіть простого відтворення основних фондів, масовий відтік за кордон кадрів найвищої кваліфікації, трьохкратне скорочення витрат на розвиток освіти, сировинна та енергетична залежність здебільшого від однієї країни, використання застарілих форм й методів організації виробництва, систем заробітної плати.

В межах технологічного способу виробництва найбільшими загрозами для України є низька продуктивність праці, висока енергомісткість, матеріаломісткість продукції, відсутність могутніх національних компаній, які могли б конкурувати з іноземними ТНК та надмірно висока частка базових галузей. За листопад 2008 року по відношенню до листопаду 2007 року показники промисловості знизилася на 28,6%, що є досить негативним фактором [6].

Панування в нашій країні з 2000 року сировинно-орієнтованої експортної моделі розвитку сталося завдяки дешевизні енергетичних і трудових ресурсів та можливостей “оптимізації” податкового навантаження. Це створило ілюзію конкурентоспроможності національної економіки і обумовило зволікання із розв’язанням основних суперечностей.

Нам необхідно запроваджувати свою національну стратегію розвитку економіки, запозичивши досвід провідних країн таких як Індія, Китай, які зуміли в умовах глобалізації суспільства забезпечити на базі спрямованої на оптимальне використання надбаного позитивного підґрунтя та на основі фінансових, людських, організаційних ресурсів побудувати конкурентоспроможну національну економіку. Проте, усі згадані заходи не можливі без однієї складової, а саме без побудови справжнього громадянського суспільства.

Літературні джерела:

1. І.Бураковський. Шлях України до СОТ: суб’єктивні нотатки про українську економічну політику //Дзеркало тижня.-2005.-№39.-С.2.

2. Б. Гаврилишин. Час глобалізації: сценарії для України і Росії — загрози і шанси// День.-2001.- №66.

3. С.И.Соколенко. Глобальные рынки XXI столетия. Перспективи Украины. – К.: Логос, 1998.

4. Не такі ми бідні як прибідняємось// Українська правда.-12.03.08

5. Е. Лисицин. Глобалізація: об’єктивні корені, генеза та наслідки для України// Економічний Часопис-XXI №10’2001

6. www.ukrstat.gov.ua

Теґи: ,


Залишити коментар

Ви повинні ввійти, щоб залишити коментар.