головна :: статті :: макроекономіка :: підручники :: пошук :: вхід

Особливості функціонування багатоцільових структур управління підприємствами

К.е.н., доцент Косач І.А.
Чернігівський державний інститут економіки і управління

Системний підхід у менеджменті розглядає організацію як певну цілісність, систему, що скла­дається з взаємопов’язаних частин, кожна з яких робить свій внесок у характеристику цілого. Організація як система може бути утворена лише тоді, коли з’явиться можливість сформувати й належним чином об’єднати її частини, вибудувати її структуру, яка дасть їй змогу реалізувати певні властивості, необхідні для бажаного функціонування.

За взаємодією із зовнішнім середовищем виокремлюють такі типи організацій, як механістична та органічна. Механістичні структури характеризуються жорсткою ієрархією влади в компанії, фор­малізацією правил і процедур, централізованим прийняттям рішень, об’єктивними критеріями добору кадрів, об’єктивною системою винагороди. До цього типу належать лінійна, функціональна структури та їхній симбіоз — лінійно-функціональна і дивізіональні структури управління.

Реакція на мінливість технологій призвела до еволюції систем управління від моделі бюрократичної, яка є чітко регламентованою системою, до моделі органічної, яка дає простір креативному мисленню та новаторським здібностям людини.

Органічні (адаптивні) структури мають розмиті межі управління, невелику кількість рівнів управління, характеризуються слабким чи помірним використанням формальних правил і процедур, децентралізацією прийняття рішень, амбіційною відповідальністю, неформальними міжособистісними стосунками. До них належать матричні, проектні, множинні й тому подібні організації, що вирізняються великою гнучкістю у взаємодії із зовнішнім середовищем.

Підприємство являє собою соціально-економічну систему, що розвивається на основі принципу цілеспрямованості. Таке визначення підприємства як об’єкта управління означає, що:

1) система управління підприємством має багатоцільовий характер;

2) цілі різноманітні за природою та ієрархічні по структурі;

3) помилки в роботі системи призводить до порушення паритету цілей та невиправданому витрачанню ресурсів;

4) в системі управління потрібно здійснювати постійний моніторинг за зміною цілей та коригувати цілеспрямованість підприємства, що має важливе значення в умовах нестабільності зовнішнього середовища.

В теперішній час на підприємствах склалась та широко використовується модель багатоцільової структури управління підприємством, в якій поєднуються властивості бюрократичної та органічної структур управління, що дозволяє адаптувати її до умов ринкової економіки. Деякі вчені, а саме Круглова Н., визначили цю систему управління як організовану.

В багатоцільовій системі управління виділяється перелік цільових підсистем:

· Підсистема управління виробничим процесом,

· Ресурсна підсистема

· Управління якістю продукції

· Управління маркетингом і збутом

· Управління інноваційним розвитком

· Управління соціальним розвитком персоналу,

· управління охороною навколишнього середовища

В основі даного наукового підходу лежать наступні положення: важливість застосування наукового аналізу для визначення якнайкращого способу досягнення мети; доцільність відбору і використання працівників, найбільш потрібних для виконання конкретної мети; необхідність постачання працівників всіма ресурсами, що вимагаються для ефективного виконання поставлених перед ними задач.

Цільове управління, під яким мається на увазі управління для досягнення динамічною системою цілей, органічно властиве управлінню підприємством.

Труднощі, що виникають в процесі управління даною системою, здійснюється за наступними напрямками:

· застосуванням матричних структур функціонально-цільового управління;

· розподілом загальних функцій управління на конкретизуючі функції, за якими спеціалізуються менеджери та підрозділи;

· інтеграцією цільового та функціонального управління в управління за всією сукупністю цілей, що здійснюється лінійним керівництвом підприємства;

· розробкою системи корпоративних норм, що визначають чітку організацію управління;

· формуванням в системі управління єдиної інформаційної бази, відкритої для всіх рівнів управління, оскільки підвищення радикальності нововведень призводить до збільшення необхідного для управління обсягу інформації та необхідності застосування удосконалених методів її збору.

Управління шляхом постановки і реалізації мети здійснюється з урахуванням оцінки потенційних можливостей фірми, її забезпеченості необхідними ресурсами, умов конкурентної боротьби.
Література

1. Круглова Н.Ю. Инновационный менеджмент. – М.: Издательство РДЛ, 2001. – 352 с.

2. Мангейм М.Л. Иерархические структуры. — М.: Мир. 1990.- 420 с.

3. Менеджмент організацій: Підручник/ За заг. Ред..Л.І. Федулової. – К.:Либідь,2004.-448 с.

Теґи: ,


Залишити коментар

Ви повинні ввійти, щоб залишити коментар.