головна :: статті :: макроекономіка :: підручники :: пошук :: вхід

Особливості розвитку транскордонного співробітництва Волинської області

Баула О.В.

к.е.н., доцент кафедри економічної теорії та міжнародної економіки

Луцький національний технічний університет

Багаторічний європейський досвід взаємодії держав доводить, що найбільшим потенціалом до інтегрування та співробітництва володіють прикордонні території, які часто мають специфічний статус та відіграють стимулюючу роль у процесі міжнародного співробітництва.

Волинська область належить до прикордонних територій, на які поширюється дія польсько-української стратегії транскордонного співробітництва розрахована на 2007-2015 рр., програми транскордонного співробітництва «Польща – Білорусь – Україна 2007-2013», основні пріоритети яких включають: модернізацію та розвиток існуючої транскордонної транспортної мережі; розробку спільної транскордонної системи охорони довкілля; розвиток туризму: бізнес та інфраструктура; посилення інституційного співробітництва [4]. Основна мета зазначеної програми – відповідь на спільний виклик збалансованого соціально-економічного розвитку шляхом транскордонного співробітництва та інтеграції. Програма повинна бути досягнута за чотирма пріоритетами: підвищення конкурентоспроможності прикордонних регіонів, підвищення якості життя, мережева співпраця та ініціативи місцевих громад, технічна допомога. Загальний бюджет програми на 2007-2013 роки складає 186,2 млн. євро. Понад 60% цієї суми, тобто 114,4 млн. євро, виділяється з Європейського фонду регіонального розвитку [5]. Регіональна політика Європейського Союзу орієнтується не тільки на підтримку депресивних регіонів за рахунок регіонів – донорів, а насамперед на створення умов для мобілізації місцевого потенціалу і ресурсів, посилення конкурентоспроможності регіонів. На даний час Україна у транскордонному співробітництві базується на досить розвиненому нормативно-правовому підґрунті [3]. До законодавчої бази, що регламентує транскордонні відносини, відносяться як національні нормативно-правові акти, так і низка двосторонніх угод, що регламентують співробітництво між Україною та державами в питаннях режиму кордону, пересування людей, транспортних засобів і товарів через кордони, співробітництва між прикордонними службами.

Однак незважаючи на усі позитивні зрушення у транскордонному співробітництві України загалом і Волині зокрема, існують певні проблеми у даному напрямку. А саме: 1) на даний час в Україні відсутня єдина науково обґрунтована концепція транскордонного співробітництва, яка б пропонувала методологічні підходи до розвитку процесів з урахуванням не лише окремого прикордонного регіону, а й загальнонаціональних інтересів; 2) складна ієрархічність системи управління процесами транскордонного співробітництва призводить до дублювання повноважень за окремими напрямками, з одного боку, та невизначеності механізмів фінансування програм – з іншого; 3) в Україні більшість прикордонних областей визнані дотаційними і досить часто не мають власних бюджетних коштів для реалізації програм.

Таким чином, основними проблемами з українського боку щодо подальшої реалізації Програм сусідства, на нашу думку, є відсутність фінансування для їх розробки і подальшого вироблення конкретних проектних пропозицій, неузгодженість механізмів одночасного співфінансування транскордонних проектів за рахунок коштів програм ЄС, національних і регіональних бюджетних асигнувань та позабюджетних джерел.

На наш погляд, частково фінансувати реалізацію даних і майбутніх транскордонних проектів можливо за рахунок випуску муніципальних облігацій, оскільки очевидна їх ефективність. У розвинутих країнах муніципальні позики відіграють важливу роль, дозволяючи розв’язувати проблеми фінансування програм соціально-економічного розвитку міст і регіонів. Наприкінці 90-х років муніципальні облігації становили близько 13% усього ринку облігацій США, а на початку 2005 року більше ніж 60% муніципальних органів влади країни мали багатий досвід розміщення й обслуговування боргових цінних паперів [2, с.125].

Місцеві облігації мають ряд переваг серед інших фінансових інструментів. А саме: місцеві облігації надають муніципальним органам влади необхідні для реалізації проектів позичкові засоби; кошти отримані від випуску муніципальних облігацій спрямовуються на конкретно визначені програми розвитку регіону та місцеві проекти; серед національних інвесторів зросте зацікавленість у надійних і ліквідних цінних паперах; грошові засоби, що надходять від випуску місцевих облігацій, зазвичай зараховуються у позабюджетні фонди; муніципальні облігації можуть виступати джерелом інвестицій в економіку України, адже відомо, що за корпоративними облігаціями підприємства повинні негайно сплачувати податок на прибуток (30%), а кошти від облігації внутрішньої державної позики, як правило, спрямовуються на фінансування дефіциту бюджету, а не на виробництво [1].

Процес організації та здійснення випуску облігацій місцевої позики повинен пройти наступні етапи: економічне обґрунтування випуску облігацій; прийняття рішень про випуск муніципальних облігацій; реєстрація інформації про випуск в територіальному управлінні Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку; інформування про випуск цінних паперів; здійснення випуску та розміщення облігацій; виконання зобов’язань зазначених в умовах випуску. В області працюють фінансові інститути спроможні обслуговувати первинне розміщення та вторинний обіг облігацій місцевої позики. Це, насамперед, мережа торговців цінними паперами – ВАТ “Інвестиційна компанія “Атланта””, Фондова компанія “Сканер” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, а також низка філій комерційних банків, що займають чільне місце в розвитку економіки області, маючи водночас структурні підрозділи, що займаються фондовими операціями – “Приватбанк”, “Райфайзен банк Аваль” та ряд інших. Найбільш доцільним вважається розвивати такий напрямок поповнення місцевого бюджету в співпраці з КБ “Приватбанк”, який має всі можливості для проведення цієї роботи (фондовий відділ, досвід роботи на ринку цінних паперів області, необхідні напрацювання в цій сфері, у 2001 році отримав ліцензію територіального відділення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку).

Отже, реалізації потенційних соціально-економічних можливостей Волинської області у контексті транскордонного співробітництва сприяє її прикордонне положення. Яскраві регіональні особливості Волинської області, поряд з багатим природно-ресурсним та історико-архітектурним потенціалом, створюють всі передумови для організації ефективного транскордонного співробітництва, вигідного для усіх країн – учасниць. Інтенсифікація розвитку транскордонної співпраці є каталізатором залучення інвестицій та новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкуренто- спроможності вітчизняного товаровиробника з метою виходу насамперед на ринок ЄС. А використання інструментів ринку цінних паперів для фінансування транскордонних проектів Волині сприятиме формування належної інфраструктури фондового ринку і побудови його за світовими стандартами.

Список використаної літератури

1. Баула О.В. Муніципальні облігації як інструмент фінансування місцевих бюджетів // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні наукові дослідження – 2006». – Том 22. Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – С.22-24.

2. Білоус О.А. Ринок облігацій як сегмент фондового ринку // Фінанси України. – 2005. – №2. – с.123-128.

3. Закон України «Про транскордонне співробітництво» (26.06.2004р. №1861-ІV) // Голос України, 22 липня 2004р.; Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки» // Доступний з https://search.liga.net/l_doc2.nsf.

4. Польсько-українська стратегія транскордонного співробітництва на 2007-2015 рр. // Доступний з http://niss.lviv.ua.

5. Програма транскордонного співробітництва «Польща – Білорусь – Україна 2007-2013» // Доступний з http://ec.europa.eu.


Залишити коментар

Ви повинні ввійти, щоб залишити коментар.